Скарбничка досвіду

Сценарій виховного заходу    у 10  класі вчителя історії Щербакової Г.Є., кваліфікаційна категорія

«спеціаліст вищої категорії»

Тема: «В єдності наша сила»

Мета: Розкрити суть поняття «соборність», поглибити знання учнів з історії України, показати силу єдності українського народу в різні історичні періоди; розвивати вміння працювати з історичними джерелами та історичною літературою; виховувати почуття: патріотизму, відповідальності за долю своєї Батьківщини, людяності, громадянськості.

Обладнання: ПК, виставка малюнків на тему «В єдності наша сила»,   учнівські  мультимедійні презентації, портрет  Т.Г.Шевченка, увінчаний   українським рушником, відеофільм
" Україна з висоти пташиного польоту"
(посилання - http://fakty.ictv.ua/ua/videos/116741/)

Структура заходу.

Організаційний момент.

Вступна частина:

1.     Вироблення правил роботи.

2.     Очікувані результати.

Основна частина:

1.     Оцінка рівня інформованості.

2.     Отримання інформації.

3.     Набуття практичних навичок.

Заключна частина:

1.     Підведення підсумків.

                                                   «Встала мати - Україна

                                                     Сонце засвітила

                                                   Пробудилася народна

                                                    Незнищенна сила!»

 (Урочисто прибраний кабінет. На дошці портрет Т.Г.Шевченка, прикрашений українським рушником, на столі квіти і пшеничне колосся, на вишитому рушнику хліб і сіль, стенд «Національні символи України»

Хід заходу

Організаційний момент.

Вступна частина.

Захід доцільно розпочати відеофільмом 

" Україна з висоти пташиного польоту"(посиланняhttp://fakty.ictv.ua/ua/videos/116741/) 

Вчитель: Дорогі діти! Сьогодні ми зустрілися, щоб ще раз пригадати історію Українського народу. 22 січня Україна відзначає 90 річницю з дня Злуки споконвічних етнічних українських земель.Величні Карпати, мальовничий Дніпро, безкраї луки, фіорди, віадуки замки та фортеці.
      Це все лише невелика частина тих фантастичних місць, якими може похвалитися наша дивовижна Україна. Куди б ви не поїхали, вас зустріне друга за розміром країна в Європі – її серце.Нашу країну по праву називають мостом між Сходом і Заходом. І незважаючи на складності, наша Україна обрала шлях активних змін і зараз докладає всіх зусиль, щоб забезпечити собі щасливе майбутнє.

       1. Вироблення правил роботи.

За якими правилами ми працюємо?

          Правила:

1.     Правило піднятої руки.

2.     Повага до товаришів та їх виступів.

3.     Працюють всі.

4.     Говоримо тут і тепер

           2. Очікувані результати.

Чого ми чекаємо від зустрічі?

- Отримання цікавої інформації.

- Навчитися працювати з  історичною інформацією.

- Давати власну оцінку історичним подіям.

- Вчитися правилам і нормам спілкування.

Основна частина

         1. Оцінка рівня інформованості.

Вчитель:

У нас на дошці ключові слова: Злука і Соборність.

Чи можете ви  пояснити їх сутність?

(діти висловлюють свої думки)

        2.Отримання інформації.

Вчитель: Про ці події вас повідомляють команда «Юні історики»

Юні історики:

§      22 січня 1919 року в Києві на Софійському майдані було об’єднано     всі     українські землі в єдину соборну українську державу. Цей день     увійшов  в історію як День злуки.

§      Історія була жорстокою з Україною. Протягом багатьох століть         український народ не раз піднімався на боротьбу з поневолювачами.     Море крові пролили наші предки, щоб повернути втрачену     державність і невмирущу славу Київської Русі.

§      Славну сторінку в українську історію вписав Богдан Хмельницький.     Саме він зробив першу спробу повернути Україні волю.

§      Другу спробу відтворити самостійну державу здійснити українці на     початку ХХ століття. 22 січня 1918 року  Центральна Рада ухвалила     свій ІУ Універсал, яким Українська Народна Республіка     оголошувалася  незалежною державою. В ньому говорилося :     «Народе України! Однині УНР стає самостійною, ні від кого     незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.               

         З усіма сусідніми державами ми хочемо жити в злагоді і приязні, але          ні одна з них не може втручатися в життя України…»

§     Відірвана від решти України стародавня Галицька Русь, що надовго       стала територією чужинських держав, не зреклася своєї мови, віри,    народу.

§     В роки Української революції (1917-1920 роки) було проголошено     Західно - Українську Народну Республіку. Одним із першочергових    завдань двох українських урядів (Директорії та ЗУНР) було зберегти    завоювання незалежності України і соборності українських земель .

§     Недовго протрималась тоді українська влада. Не було злагоди між    членами Директорії і галицьким урядом Є. Петрушевича. Навкруги       вирувала громадянська війна, тому Акт злуки тоді, у 1919 році, не    мав, на жаль практичного закріплення.

§     Остаточно українські землі об’єдналися пізніше.(протягом 1939-   1954р.р.)

Вчитель:  Про ці події скажуть мовою художнього слова команда «Юних літераторів» https://youtu.be/GyS7cLcRg-8

Юні літератори:     

Було колись -  в Україні

Ревіли гармати.

Було - колись – запорожці

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю.

Ми йшли до тебе, незалежність,

Через віки, через роки!

Цей шлях  пролили й застелили

Дочок й синів кров і кістки.

Не вправі ми забути події

Тих бурних літ –

Жовті Води, Корсунь, Крути,

Їх окропив нації цвіт.

Україно моя! Ти не символ, а доля.

Доля надто гірка, доля дуже солодка.

Смерть Івана Сірка, каземат Полуботка,

Соловки і поразки Мазепи,

І козацькі хрести на могилах в степу,

І стрілецькі тіла біля Бродів у полі

І герої твої, що померли за волю.

Команда «Юні інформатики» пропонує короткий документальний фільм з посиланням на Інтернет ресурси "Акт злуки"  (youtube)

                                     

 3. Набуття практичних навичок.

1. Вчитель:   Як на вашу думку, яке значення для українського народу мала соборність 22 січня 1919 року?

(Учні висловлюють свої думки, за методом вправи «Я так думаю». )

2. Команда «Юні інформатики» презентує перегляд учнівських презентацій підготовлених попередньо по темі «В єдності наша сила»

3. Рольова гра:

Завдання: Створити дерево дитячих мудрих порад для політиків України всіх поколінь «Сила і могутність України в єдності і злагоді».

(Свої мудрі поради учні записують на кетягах калини, вироблених з паперу)

Підведення підсумків:

1.     Перевірка правил роботи (учні і вчитель перевіряють, чи не було порушено правила роботи)

2.     Чи справдились очікування учасників заходу (всі учасники заходу висловлюють свої думки щодо очікуваних результатів)

3.       Заключне слово вчителя: відеофільм " Живий ланцюг"(youtube)

Не одне століття вірні сини й дочки України мріяли та боролися за соборну й вільну Україну. Розбудувати соборну Україну означає не тільки зібрати всі землі  українські, а й творити на них разом, собором, за участю всіх верств населення і політичних сил нашого суспільства, хто шанує честь і славу предків, хто любить свою землю і пишається своїм народом. 

Звучить вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну» на фоні презентації https://www.youtube.com/watch?v=pSoBX-5fl1E

 «Юні інформатики» демонструють підібраний з Інтернету відеокліп «Соборна мати Україна, одна на всіх, як оберіг!»

https://www.youtube.com/watch?v=FGh2Lv5-O8I
На завершення заходу відеофільм "13 причин закохатися в Україну" посилання -
http://fakty.ictv.ua/ua/videos/13-prychyn-zakohatysya-v-ukrayinu/

Проблеми.  Методика. Досвід
З досвіду роботи 
вчителя Щербакової Г.Є.

САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ ЯК ЗАСІБ ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

Одним з ефективних засобів застосування набутих предметних компетентностей на уроках суспільних дисциплін є самостійна робота учнів.  

При організації самостійної роботи на уроках історичних дисциплін вчитель, що для організації самостійної навчальної діяльності необхідно забезпечити її посильність, доступність і різноманітність, враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості учнів дотримуючись дидактичних вимог, а також часових вимог, оскільки самостійна робота може бути короткотривалою або довготривалою.

Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес.

Самостійною є та діяльність, яку учень здійснює без сторонньої прямої допомоги, спираючись на свої знання, мислення, вміння, життєвий досвід, переконання, і яка, через збагачення учня знаннями формує риси самостійності. Самостійна діяльність являє якість процесу пізнання, рису особистості учня і форму організації навчання.

Виходячи з досвіду роботи моїх колег, Чемересюк Наталії Борисівни (Самостійна робота учнів як засіб ефективного застосування набутих предметних компетентностей на уроках історії та правознавства), Черкасової Світлани ( Самостійна робота як засіб ефективного застосування набутих предметних компетенцій на уроках суспільних дисциплін), опрацювавши досить великий масив літератури , з власної практики можна зробити висновок: для того, щоб самостійна робота була ефективною важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх, повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.

Тут організовувати класну самостійну  роботу необхідно так, щоб домашня самостійна робота була її органічним продовженням. Великою мірою робота учнів, хід уроку тісно пов’язані і залежать від якості самостійної роботи учнів удома.  Слід зазначити, що мета домашньої роботи - міцне закріплення вивченого на уроці матеріалу, глибше його осмислення, дальший розвиток набутих учнями умінь і навичок самостійної роботи з текстом підручника, історичними картами. ілюстраціями, схемами, персоналіями, інтернет –ресурсами. Учні, виконуючи домашнє завдання, повинні навчитися писати прості й розгорнуті плани з окремих питань і тем, складати різні тематичні таблиці, працювати з матеріалами періодичної преси, як історичним джерелом, готувати невеликі повідомлення, доповіді,  реферати на історичні і суспільно-політичні теми, писати твори – есе, створювати інформаційні медіа презентації, чи виступають скрайберами, – застосовуючи вже набуті міжпредметні компетентності. Але тут обов’язковим є врахування часу тривалості виконання самостійної роботи, тобто коротко чи довготривалої.

Так для розвитку пізнавальної активності учнів є вміння виділяти головне і другорядне у тексті підручника, тому результативною формою роботи є вміння складати план і тези прочитаного. Як показує власний досвід,  спочатку вчитель вчить  учнів на уроці цієї роботи. На такому уроці діти працюють колективно, після дворазового читання тексту підручника учні роблять спробу  проаналізувати його, вчитель повинен навчити виділяти  головне, такий вид роботи найкраще застосовувати для роботи з п’ятикласниками. Можна працювати над текстом, розбивши його на окремі частини і аналізувати кожну з них. Важливо, щоб вчитель надалі дав вказівки щодо самостійного складання плану, техніки читання, запам’ятовування, запису тез, складанню блок-таблиць і т. ін. Наприклад: при вивченні питання  «Велике розселення слов’ян» (урок з історії України в 7 кл.)  можна запропонувати організувати роботу учнів так, щоб вони навчилися складати тези, розбивши текст підручника на частини і працюючи в групах. Після ознайомлення з навчальним матеріалом (пояснення вчителя, коментоване читання) учні за текстом підручника самостійно складають текстову таблицю.

                           Тезову  блок - таблицю

№	Назви союзів племен	Територія розселення (пд..-зах. група)	Головні міста	Основні заняття
1	2	3	4	5
1	Деревляни	Північна Україна: між рр. Горинь – Припять – Тетерів - Дніпро	Іскоростень	ремісництво, скотарство, промисли, землеробство, торгівля
2	Поляни	Правобережжя України: між рр. Тетерев - Рось	Київ	землеробство, ремісництво, скотарство, рибальство, мисливство, торгівля
3	Сіверяни	Лівобережжя України: між рр.. Десна - Ворскла	Чернігів, Новгород-Сіверський	ремісництво, скотарство, промисли, землеробство, торгівля
4	Тиверці	Правобережжя України: між рр.. Дністер - Прут	Білгород - Дністр	землеробство, ремісництво, скотарство, рибальство, мисливство, торгівля
5	Уличі	Південна Україна: між: рр.. Пд.Буг – Дністер – до моря	Олешшя на Дніпрі	землеробство, ремісництво, скотарство, рибальство, мисливство, торгівля, промисли
6	Волиняни, дуліби	Волинь – Тернопільщина	Теребовля	землеробство, ремісництво, скотарство, рибальство, мисливство, торгівля, промисли
7	Білі хорвати	Прикарпаття, Закарпаття	Ужгород	землеробство, ремісництво, скотарство, рибальство, мисливство, торгівля, промисли

При виконанні домашнього завдання учням пропонується закінчити складання текстової таблиці одночасно виконуючи декілька видів розвиваючої діяльності: робота з історичною картою; робота з текстовою таблицею;

робота з текстом підручника; пошук в Інтернет мережі; робота з ілюстраціями, мультимедійними презентаціями.

    Завдання для домашньої роботи:

1) На контурну карту нанесіть територію розселення слов’ян ; 

2) Випишіть головні міста союзів племен слов’ян, які проживали на території сучасної України,

3) За текстом підручника – основні заняття східних слов’ян, враховуючи природно-кліматичні умови (в таблиці виділено  прописом ). Такий вид самостійної роботи сприяє формуванню і застосуванню інформаційної компетентності, тобто вміння використовувати одночасно різні джерела інформації (в даному випадку 3).

Контролювати  роботу учнів можна через фронтальне опитування. Важливим є те, що такий вид діяльності може бути і колективним, і індивідуальним. Окремим учням можна  роздати картки для самостійної роботи з подібними завданнями (скласти план прочитаного тексту, скласти тези прочитаного), це необхідно в тому випадку, якщо вони недостатньо оволоділи таким видом пізнавальної діяльності, але обов’язково завдання повинно бути виконаним письмово. Таким чином буде зрозуміло, на скільки учні вміють виділяти головне, над чим ще треба попрацювати і вияснити, чи вміють учні лаконічно і суттєво виражати свої думки.

Дуже важливо навчити учня працювати з джерелом інформації  і в школі , і вдома, виробляти в нього звичку «копатися» в різних джерелах інформації, в тому числі і в підручнику особливо, коли він добре проілюстрований, що сприяє активізація розумової діяльності учнів, розвитку в них активності, самостійності, креативності сприяє самостійна робота учнів над ілюстраціями підручника, яку  організовую  так, щоб вона була різноманітною - це і уявні екскурсії до тієї чи іншої країни на основі ілюстрацій підручника і використання для порівняння двох або кількох ілюстрацій і інші форми роботи. Основною умовою самостійної роботи учнів з ілюстраціями було вміле поєднання слова вчителя з текстом підручника і малюнком. Наприклад, в 7 кл. при вивченні теми «Перші київські князі» можна запропонувати роботу по складанню порівняльного портрета  історичних осіб.

Варіанти завдань:  1.Порівняйте портрет князя Святослава та опис його зовнішності і характеру за літописцем із зовнішністю та описом Байди Вишневецького (описи для порівняння можна висвітлити на інтерактивній дошці  у вигляді медіа презентації, карток-ілюстрацій,  і дайте відповідь на запитання: як на вашу думку, чому історики називають князя Святослава «Запорожцем на Київському столі»? Міркування у вигляді міні-твору запишіть до «скарбнички власних роздумів» (це може бути  спеціально відведені сторінка в робочому зошиті).

2. За  описом характеристики персоналіїв розпізнайте князя Ігоря, Олега, Ярослава Мудрого …. При виконанні такої роботи учні застосовують вже набуті вміння соціальної компетентності, вміння використовувати власні знання і власний досвід. Такі вправи тренують пам'ять  і допомагають учням легше засвоювати інформацію (один з видів тестових завдань ЗНО)

Майже у кожної дитини є потреба проявити свої творчі нахили, цю потребу учень може задовольнити в процесі написання есе, адже процес написання твору є процесом творчого уявлення. Спочатку твір існує як система уявлень про факти, події, які треба певним чином відібрати. Щоб успішно керувати цим процесом, розвивати творчі здібності учнів, необхідно знати їх індивідуально-психологічні особливості, ставлення дітей до навчання, особливості їх знань, умінь і навичок, вольових якостей. 

Для формування критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів ефективним є написання творів – есе, творів – описів, творів-роздумів, творів-оцінок іт. ін., а також складання творів публіцистичного характеру. Наприклад, (історія України 10 кл.) запропонуйте учням написати твір публіцистичного характеру, статтю до шкільної газети або створити презентацію, слайд - шоу на тему «22 січня – День Соборності України»…, що дає можливість учням застосовувати набуті вміння соціальної, комунікативної інформаційної компетентності…

 Ще одним з важливих видів самостійної роботи, яка сприяє розвитку логічного мислення, усної й писемної мови, творчості, активності й самостійності учнів є ведення словника. У курсі історії стародавнього світу учням доводиться мати справу з великою кількістю слів і виразів, без правильного розуміння яких не можна засвоїти історичного матеріалу.

Для підвищення активності і самостійності на уроках історії були використані такі форми самостійної словникової роботи:

1) самостійне з’ясування значення слова за допомогою словників, енциклопедій, довідників;

2) складання усно, а потім письмово оповідань-мініатюр з відомими уже словами і термінами;

3) рецензування цих оповідань учнями;

4) добір слів і термінів, що стосуються певної теми, розділу.

Наприклад: робота над  розкриттям сутності  поняття матиме такий вигляд:

Поняття - Кроманьйонець — це різновид "homo sapiens", людина сучасного фізичного типу, що з'явилась близько 40 тис. років тому, в період пізнього палеоліту. Тут доцільно використати й ілюстрації підручника.

Аналітична бесіда:

— Пригадайте значення поняття "еволюція".

—   Поміркуйте, чи зупинився розвиток давньої людини зі зникненням неандертальців?

—   На вашу думку, який вигляд повинна мати людина наступної еволюційної ланки? Опишіть її. Пояснення

Підсумувавши відповіді учнів, вчитель пояснює, що поява кроманьйонця є наступним(вищим)  щаблем еволюційного розвитку людини.

   Розуміння історичного процесу неможливе без уявлення його в хронологічних рамках. Хронологія приводить весь багатий історичний матеріал у відповідно-визначений порядок, фіксує історичні події в часі у тій послідовності, в якій вони відбувалися. Розвитку логічного мислення сприяють хронологічні картки. Так, на одній картці можна записати століття, на другій - дату, на третій - подію. Показуючи картку на якій записано дату, учням можна пропонується назвати подію, а перемішавши картки спів ставити століття , дату подію. Наприклад: Похід князя Ігоря проти половців – 1185  -  ХІІ століття.

Активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє формуванню в них самостійності й робота по складанню порівняльних таблиць і схем, або ж таблиць співвідношення (синхроністичних) хронологічних подій Історії України та Всесвітньої історії.  Наприклад, синхроністична таблиця історії  XV століття матиме такий вигляд (див. додаток).

Оптимальним в організації самостійної роботи є комплексний цілісний підхід з використанням усіх методів навчання сучасних педагогічних технологій. 

Виходячи з проблеми гуманізації освіти можна пропонувати учням такі види самостійної роботи, які б давали можливість  реалізувати особистий підхід до кожного учня під час оцінювання його успіхів у навчанні:

 пошук у творах художньої літератури матеріалів, що мають цінність з позицій історії, правознавства, етики, філософії і т.д; написання міні-творів , есе та інших творчих робіт, створення учнівських проектів, складання власних резюме;виконання завдань з практичною направленістю (збір інформації засобів медіа освіти, нестандартні задачі-ситуації (уроки правознавства, етики…), складання та використання опорних конспектів, написання учнями рефератів та захист творчих робіт); використання власного життєвого досвіду учнів, що передбачає довготривалий процес виконання самостійної роботи зазначеного змісту.виконання завдань за методом  веб – квест чи скрайбінг .

Сплетіння художньої та науково-популярної літератури на уроках історії, правознавства, основи філософії, етики дає можливість розв'язати також проблему естетичного виховання учнів. Зустрічі на уроці з улюбленими книгами,кінофільмами  викликають в учнів інтерес до предмета, створюють ту емоційну атмосферу, без якої інтерес та любов до предмета є неможливими. Методика використання художніх творів різноманітна: 1) зачитати для ілюстрації виучуваного явища або матеріалу фрагмент художнього твору чи переглянути відеосюжет; 2) зачитавши чи переглянувши фрагмент, запитати, про яку історичну подію, епоху, особу йдеться у фрагменті твору; 3) знайти неточності у зачитаному чи переглянутому фрагменті з погляду  сучасної історії; 4) навести теми, що вивчаються, та запропонувати фрагменти художніх творів. Тут існує простір також для творчої діяльності учнів (вірші, малюнки, презентації, слайд-шоу, відеоінтерв’ю і.т.д. використання мультимедійних засобів, що дає можливість застосувати основні вміння набутих компетентностей).

В значній мірі розширюють і поглиблюють історичні знання учнів художньо-історична і науково-популярна література. Це насамперед досягається тим, що вчитель організовує позакласне читання учнів і сам використовує уривки з цієї літератури при поясненні матеріалу на уроці. Існують певні види роботи учнів з цією літературою, які найбільш активізують учнів і прищеплюють їм навички самостійної роботи. Це - домашні письмові твори за художньо-історичними книгами і складання учнями старших класів рецензій на історичну літературу.

Наочність - у викладанні історії також має важливе значення. Використовуючи на уроках історичну картину чи навчальний кінофільм, вчитель більш активно діє на пізнавальну діяльність учня. Важливо самих учнів навчити читати історичні картини, використовуючи багаж знань по даній епосі. Працюючи над розкриттям змісту картини учні розширюють свої історичні знання по даній темі, роблять свої маленькі “відкриття”, а це підвищує інтерес до уроку і допомагає краще засвоїти нові терміни. Одним із видів активного використовування історичних картин є прийом складання учнями усної, а потім і письмової розповіді за двома-трьома і більше історичними картинами. Це усна розповідь за заздалегідь даними питаннями з використанням для ілюстрацій історичних картин; письмова творча розповідь за історичними картинами, доцільним є самостійна робота з електронним атласом з Історії України 5 – 11 кл. і т.ін..

Навчання на основі використання гуманітарного потенціалу навчального  матеріалу вимагає наявності і взаємодії трьох наступних компонентів: гуманізації, гуманітаризації і інформатизації. В зв'язку з цим я починаю роботу над  створенням електронних колекцій, що дозволяють помітно збільшити інформаційний обхват матеріалу, робити вибірки, більш детально і цілеспрямовано опрацьовувати навчальний і науковий матеріал. Такий вид самостійної роботи пропоную і учням. Наприклад, систематизуючи знання з історії культури  можна запропонувати довготривалу самостійну роботу завданням якої буде створення фото колекції:

- архітектурні досягнення українських архітекторів XIX – XX ст..  (9 кл. Історія України);

- прес-реліз українських науковців, музикантів, літераторів…;

- 7 чудес Дніпропетровщини і т.ін.

- рідне місто в фото колажах та інші

По закінченню роботи презентувати її для своїх товаришів на уроках – конференціях,звітах і т.д. що дає можливість застосовувати набуті  базові  компетентності і є  хорошим тренажером у підготовці учнів до ЗНО

Ефективним методом здобуття знань для старшої школи представляється проектна діяльність учнів. Даний вид  діяльності  більш багатофункціональний, ніж інші. Проект спонукає учня виявити інтелектуальні здібності, моральні і комунікативні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями і загально навчальними вміннями, здатність до самоосвіти і самоорганізації.

Проектна діяльність - це самостійне вивчення учнями окремої проблеми протягом певного проміжку часу, яке завершується творчим звітом. Сприяє розвитку  пізнавальних інтересів та згуртованості колективу. Виконання проектів може бути корисним для викладання історичного циклу, оскільки воно:

 -     Дає учням практичні навички в організації власної діяльності, плануванні часу і роботі за визначеним графіком.

 -    Дає змогу під наглядом учителя контролювати своє навчання.

 -    Створює можливості для співпраці учнів один з одним.

 -  Допомагає набути практичних навичок публічної презентації та захисту своїх надбань та досягнень.

         Оголошення загальної теми та вибір підтем із цієї проблеми здійснюється заздалегідь. Теми доцільно підбирати у вигляді конкретних, чітких запитань, які б зацікавили учнів. Необхідно враховувати, що чим менший вік учасників проекту, тим доступнішою має бути тема для дослідження. Наприклад, у своїй педагогічній практиці  найчастіше використовую такі види проектів: інформаційні, дослідницькі, творчі. Орієнтовними  темами для дослідження можуть бути :

-        Мій край-моя історія жива!

 -   Край в якому я живу…

-        Місто моє! Для мене ти  єдине….

-        Історія моєї школи.

-        Маловідомі сторінки історії рідного краю…Клеймовані «Ост».

         Визначаємо тривалість проекту та форму представлення результатів, підбираємо матеріали, необхідні для роботи. Діти працюють групами: тих, що не мають навичок дослідницької роботи, навчають більш підготовлені учні.

 Саме під час виконання проектів здійснюється особистісний і діяльнісний підхід учнів до навчання.

Однією з форм самостійної роботи може бути – «історична мозаїка». Цей вид роботи використовується для перевірки знань, які отримані на попередніх уроках. Тривалість вправи залежить від цілей та типу уроку (5 – 10 хв.). учні самостійно готують запитання, що будуть ставити під час „інтерв’ю”. Найголовніша вимога – вони мають бути чіткі та лаконічні. Під час виконання цієї вправи школярі навчаються із фактів виділяти головні думки, на основі яких і будують запитання, що вимагають відповіді двома-трьома словами. До того ж розвивається взаємоповага та коректне ставлення один до одного. Для проведення „інтерв’ю” колектив поділяється на „експертів” та „журналістів”. „Експерти” займають місце в центрі, „журналісти” по черзі ставлять запитання.

Після завершення роботи утворюються консультаційні групи до яких входять по кілька членів з кожної експертної групи, діти обмінюються результатами експертиз, аналізують матеріал у цілому, анотують необхідну інформацію після чого остаточно узагальнюють весь матеріал. Наприклад, під час вивчення теми «Життя людей за первісних часів»  (Інтегрований курс  історія 6 кл.) учні знайомляться з процесами життєдіяльності організмів, що існували в цей період. Перед учнями стоїть завдання – виявити, використовуючи знання з біології та географії, які зміни відбулися в процесах життєдіяльності організмів, що дали змогу їм вижити в тих природно-кліматичних умовах і згодом панувати над природою. Клас об’єднується у 4 експертні групи: 1 – складає експертизу природно-кліматичних умов; 2 – експертизу приматів в хронологічній послідовності; 3 – експертизу основних занять від приматів до людини – розумної; 4 – експертиза суспільних процесів.

Одним з ефективних видів самостійної роботи можна назвати «історичну казку», за інформацією поданою нижче учням рекомендується скласти опис у вигляді казки, підказкою  можуть слугувати «теорії походження людини» .

-             Викопні рештки примітивних істот з родини людей (Гомініди) знайдено в Східній Африці, їхній вік – 4 – 5 млн. років;

 -           Викопні відбитки стоп австралопітеків віком 3,8 млн. років доводять, що на той час ходіння на двох ногах звільнило руки предка людини;

 -                Сучасна людина, або кроманьйонець, широко представлений викопними залишками, знайдених у таких віддалених одне від одного місцях, як острів Борнео та Європа.

 Учні, що заперечували цю гіпотезу, пропонували різні версії, серед яких були:

 -  Теологічні догми щодо походження людини, які висвітлюються в різних світових релігіях;

 -   Теорія щодо космічного походження людини;

-     Гіпотеза Яна Ліндеберга про походження людини від вторинноводних приматів;

 -  Гіпотеза Джеймса Уейнскі , який стверджує, що всі народи світу походять від однієї маленької групи доісторичних африканців, пов’язаних між собою кровними узами.

Рішення ситуаційних задач є характерною формою самостійної роботи на уроках  правознавства, курсу «Людина і світ».

Ситуації слугують для учнів конкретними прикладами для ідей та узагальнень, забезпечують основу для високого рівня абстрагування й мислення, зацікавлюють та захоплюють, допомагають пов`язати навчання з досвідом реального життя, дають шанс реального застосування знань.

 Ця вправа навчає учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виділяти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

 Наприклад під час вивчення теми «Соціалізація особистості» (Людина і світ», 11-й клас) до питання  Родинна соціалізація   пропонується розв’язати таку проблему: до медико-генетичної лабораторії звернулися працівники суду за консультацією. Розглядається справа про стягнення аліментів і необхідно встановити батьківство громадянина  Х. Проведено необхідні дослідження і встановлено, що у матері І група крові, у дитини – ІІ, у громадянина  Х – ІІІ. Ви, як експерт, виступаєте в суді і пояснюєте, чи може бути цей чоловік батьком дитини. При виконанні даної самостійної роботи учні застосовують набуті міжпредметні компетентності з біології, правознавства, етики та власного життєвого досвіду.

Як показує власна практика й досвід моїх колег, для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною,  потрібно дотримуватись певних умов:

1) чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;

2) характер завдань і запитань для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання повинен змінюватись;

3) завдання для самостійної роботи мають бути доступними і посильними;

4) необхідною умовою є диференціація завдань для самостійної роботи (можна поділити учнів класу на певні групи за рівнем їх знань та умінь);

5) повинна дотримуватись систематичність і послідовність застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;

6) важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх;

7) повинен існувати стійкий взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.

Отже, бачимо, що  самостійна робота учнів у процесі вивчення історії є ефективним засобом застосування базових компетентностей учнів,  виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також пам’ятати, що самостійна робота - не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності,до використання набути знань під час складання ЗНО

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. М., 1984, - С. 71.

2. Александров А. Й. Самостоятельная работа учащихся при изучении истории. М., 1964. - С.63.

3. Баєв Б.Ф. Психологія навчання. К., 1994. - С.59-61.

4. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М., 1972. - С.269.

5. Дайри Н.Г. Как подготовить урок истории. М., 1969. - С.26-28.

6. Донской Г.М. Задание для самостоятельной работы по истории. М., 1983. - С.46.

7. Крутецький В.А. Формування і розвиток здібностей учнів. // Рад. школа. - 1972. - № 4.

8. Лернер І.Я. Розвиток мислення учнів в процесі навчання історії. М., 1982. - С. 23.

9. Майборода В.К. Самостійна робота з історії учнів 5-6-х кл. К., 1975. - С.30.

10. Пидкасистый П.Й. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. М., 1980. - С.23.

11. Пометун Е.И. Познавательная самостоятельность в работе над понятиями. Преподавание истории в школе,. 1986. - № 2.

12. Фридман Л.М. Изучение личности учащихся и ученических коллективов. М., 1989. - С.79,85.